Останнім часом почав помічати, що втратив інтерес до змагань. Дивитися – просто нудьгувати. Потрібно самому виступати. А якщо бажання змагатись немає? Тоді просто кататись! Для себе, для сім’ї. Ловити кайф від цієї маленької свободи. Знову і знову згадую про божевільні гасання по місту. Київ, Москва, Кишинів, Донецьк, Одеса... Той особливий момент, коли ти просто мчиш стрімголов. Не намагаєшся бути кращим, швидшим. Змагання вже давно позаду і ось тільки зараз починається найцікавіше! Ти просто ловиш кайф і проживаєш цей момент на повну. Змагання майже завжди нудні... Буденні...
Зараз, гасаючи із сім’єю на роликах, або влаштовуючи гонку по бездоріжжю на велосипеді з дружиною, під дзвінкий сміх наших дітей, які сидять у кріслі за спиною, я відчуваю більше радості, аніж на будь-яких чемпіонатах!
Це моя перемога. До речі, катаючись узимку на лижах, я поки що не роблю складних трюків. Хоча дуже хочеться. Навіть проста прокрутка на 360 не завжди вдається легко. Але відчуття свободи, коли ти летиш, коли борешся зі своїми страхами, робить мене щасливим. Музика допомагає зібрати сили та скоординувати рухи. Я живу ці секунди сповна. Я не професіонал у баскетболі та й зріст не дозволяє. Але у той час, коли ти відриваєшся, отримуєш м’яча через усе поле і практично летиш до кільця... Здається, що в цьому житті більше нічого немає. І ти живеш у свободі ці секунди, не думаючи ні про що.
Не так важливо, що ви робите, робіть це вільно від усіх і усього. Чи завжди ви мріяли навчитися їздити на роликах, велосипеді, лижах? Просто стали та поїхали. І на будь-якому етапі буде свій кайф. Не потрібно бути супер-профі, щоб бути щасливим!
Нумо, усі на ролики! :)
