"Покатались на славу! Брайтон-біч. 4-5 вечора. Не жарко. Віє вітерець. Народ по боардволці гуляє, сидить на лавочках, бігає, танцює, співає, розмовляє, їсть, п’є. Веселиться. Загалом, звичайний вихідний день. І лише ми з Марко розуміємо, що місто це – Нью-Йорк! І це не річка, а Атлантичний океан і знаходимося ми на іншому кінці світу..." (Дубищева Марія - жовтень 2014 р.)
Перші роликові ковзани та роллердроми Нью-Йорк побачив ще в 1863 році. Винахідник і підприємець Плімптон Джеймс змайстрував модель із парним розташуванням коліс (квади). Уже через 3 роки з’явилася нова вдосконалена модель роликових ковзанів Плімптона, що закріплювалася на взутті за допомогою ремінців та баклів.
Приблизно у цей же час з’явився перший роллердром зі спеціальним покриттям. До того ж він заснував нью-йоркську асоціацію катання на роликових ковзанах. Запровадив тести, що визначили професійний рівень катання. Відкрив кілька роллердромів у північно-східній частині країни, подорожував та навчав катанню усіх зацікавлених. Через чотири роки Плімптон Джеймс видав медалі, що підтверджують високий рівень кваліфікації їзди на роликових ковзанах, мешканцям 20 країн, де каталися на його моделях. Нью-Йорк сміливо можна вважати історичною батьківщиною роликових ковзанів, ролердромів і взагалі усієї ролер-культури. А як же там зараз? На чому катаються американці і чи взагалі катаються? Завдяки нашим друзям є можливість дізнатися детальніше.
РОЛИКИ. СТИЛІ. МІСЦЯ КАТАННЯ. ПОКАТУШКИ.
Ньюйоркці катаються на вулиці та у залі. У містах покриття різне. Це можуть бути широкі бетонні плити або асфальтове покриття. Часто катаються на велодоріжках, але покриття там огидне. Містом можна зустріти людей на фітнес роликах або на бігових моделях. Загалом у всьому світі ролери однакові, хоча помітно, що американці більше катаються у віці :)
Як й у нас, у них є денні та нічні катання. З того, що вдалося дізнатися у хлопців, катання розподіляється на 2 види. Для профі, початківців або роллерів середнього рівня.
Перша – практично без правил: Tuesday Night Skating, старт о 20:00 і це спідскейтерська-лосинна. Темп високий, перепочинок було 4 по 2 хвилини протягом усіх 2,5 години. Правил дорожнього руху саме на цьому виді не дотримуються. Їдуть на червоний, їдуть по 2-3-4 смузі, без перекриття доріг, без замикаючого, навіть без захисту. Періодично вигукують: "clear" ("чисто" на перехресті), "car" ("машина ззаду"), "hole" ("дірка" в асфальті). («дырка» в асфальте)
Друга, матрацна, була вигадана вже нашими: Wednesday Night Skating, старт в 20:00, триває близько 2 години. Тут швидкість маленька чи середня – комфортна, встигаєш на всі боки глянути. ПДР дотримуються, є ведучі, що замикають і патрулюють у помаранчевих футболках із написом Skate Patrol, дороги перекривають.
Значно більш популярні агресивні види катання. І народ тусується у спеціальних скейт-парках. Їх у місті десятки. Приблизно 40 скейт-парків! Кожен по-своєму примітний. Звична нам фрістайлова (фріскейт, FSK) культура мало помітна. Цього стилю катання там просто нема. Та й не повинно бути, тому що зароджувався він не в США, а наприкінці 90-х у Європі.
Багато хто катаєся на квадах. Це більш звичні та традиційні для американців ролики. Для катання на них є пара роллердромів:
- Crazy legs - олдскульний заклад. Це абсолютна класика. І з того, що я бачу, там більше атмосфера, ніж катання. Народ танцює на роликах і просто гасає.
- Pier 2 – великий майданчик під навісом біля затоки. Більш схожий на наші роллердроми. Можна покататися на своїх роликах або взяти напрокат. Вартість близько 5 $. У прокаті, зазвичай, квади.
Окремо хочу відзначити спідскейтерів (на роликах із великими колесами). Вони катаються містом, проводячи тренування у залі чи спеціальних майданчиках. Наскільки я розумію, їх досить багато. І мабуть, це єдиний спортивний напрямок із роликів, що розвивається у Нью-Йорку. Все інше – більше фанове. Загалом, так само, як і в Києві.
НАВЧАННЯ
З цим тут справи не дуже. На роллердромах заняття проводяться рідко й у відведений час. Зазвичай, масово, а не індивідуально. Є платні та безкоштовні заняття. Але ось так, як у нас, – прийти і взяти інструктора, коли тобі зручно, не вийде.
"Веде тренування Майкл, а правильніше Міша з Чернівців :) Щосуботи безкоштовна heel-breaking training (тренування з навчання гальмування штатним гальмом)".
Інструктор із роликів повинен обов’язково бути сертифікований. Вартість навчання та отримання сертифіката коштує приблизно 550 $. Навчання ділиться на 2 етапи і включає: основи катання на роликах та надання першої медичної допомоги. З того, що мені вдалося дізнатися, курси заснувала колишня фігуристка, яка вже багато років катається на роликах. Курси проводять "Skate Instructors Association". Видаються спеціальні дипломи та значки. Докладніше можна дізнатися на сайті http://skateia.org/. Маша пише, що курси особливо нічого не дають. Що наші інструктори (без дипломів) набагато досвідченіші у цьому питанні. З іншого боку, це дуже гарна практика. Бо останнім часом в Україні тренують усе поспіль. А пройшовши курс, маєш гарантію, що людина хоча б з папірця вивчила основи катання. У Росії такі курси коштують набагато дешевше. Приблизно 100 $. Але, думаю, що це не правильно. Якщо людина любить цю роботу, вона заплатить за курси 500 $. Хоча цілком допускаю можливість реалізувати спеціалізовану програму, для тих, хто давно вже тренер без диплому, де можна було б скласти іспит й отримати диплом та значок набагато дешевше.
КАТАННЯ НА КВАДАХ
Катання на квадах та інлайн-роликах відрізняється. Тому дітям та дорослим, які вчаться кататися на квадах, просто видають "візок-трикутник" та й поїхали! Без тренера ...
Не знаю як вам, а мені хотілося б поганяти Нью-Йорком з цими хлопцями. Шикарні види, дух Америки, тай таке.. все інше... А ось і Маша на першому плані у помаранчевій футболці! :) Американським – Українським ролерам Ура!
За матеріалами блогу Марії Дубищевої
